боржник

боржник
-а́, ч.
Одна зі сторін у борговому зобов'язанні, яка повинна передати майно, виконати роботу, сплатити борг тощо іншій стороні (кредитору). || Той, хто взяв у борг що-небудь, винен кому-небудь.
••

Неспромо́жний боржни́к — боржник, який не в змозі повернути борг.

Соліда́рний боржни́к — боржник, який, зробивши напис на векселі і поставившя свій підпис, узяв на себе зобов'язання за цим борговим документом.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "боржник" в других словарях:

  • боржник — [боржни/к] ниека/, м. (на) ниеко/в і/ ниеку/, мн. ниеки/, ниек і/ў …   Орфоепічний словник української мови

  • боржник — (той, хто взяв у борг що н., винен кому н.), позичальник, винуватець, дебітор бухг …   Словник синонімів української мови

  • боржник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • боржник — ника, ч. Пр. Людина, що має борги …   Словник лемківскої говірки

  • Трасат — боржник, який повинен сплатити за переказним векселем …   Міжнародне комерційне право

  • зобов'язання — я, с. 1) Поставлене перед собою завдання, обіцянка, що неодмінно повинні бути виконані. 2) Грошовий позичковий документ. •• Безвідкли/чне зобов я/зання зобов язання, що його можна скасувати лише за згоди кредитора. Безстроко/ве зобов я/зання… …   Український тлумачний словник

  • принципал — а, ч. 1) заст. Хазяїн, начальник. 2) юр. Основна особа (боржник) у борговому зобов язанні. || Юридична особа, від імені якої діє посередник. || Особа, що бере участь в угоді за свій рахунок. 3) Основний, головний боржник у зобов язанні. 4) ірон.… …   Український тлумачний словник

  • борг — у, ч. 1) Те, що взяте в позику; позичене. Влазити у борги. Брати у борг. 2) Сума непогашеного фінансового зобов язання. •• Безнаді/йні борги/ у бухгалтерському обліку – борги, про які відомо, що їх не повернуть. Вну/трішній борг сума коштів, що… …   Український тлумачний словник

  • вексель — я, ч. Борговий документ установленого законом зразка про обов язкову сплату боржником певної суми грошей у вказаний строк. •• Авальо/ваний ве/ксель вексель із банківською гарантією. Ава/нсовий ве/ксель вексель для авансування майбутніх робіт,… …   Український тлумачний словник

  • вексельний — а, е. Стос. до векселя. •• Ве/ксельна гра/ція встановлена відстрочка сплати за векселем. Ве/ксельна дисциплі/на сукупність правил точного виконання вексельних зобов язань. Ве/ксельна мі/тка один з реквізитів переказного векселя, найменування… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»